Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочестивий

Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. КС. 1884. VIII. 724. Стали гонительства і на попів благочестивих. ЗОЮР. І. 138. 2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає. К. Псал. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧЕСТИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧЕСТИВИЙ"
Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Запусти́ти Cм. запускати.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Попразниче, -чого, с. = попразен. Kolb. І. 22.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧЕСТИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.