Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочестивий

Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. КС. 1884. VIII. 724. Стали гонительства і на попів благочестивих. ЗОЮР. І. 138. 2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає. К. Псал. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧЕСТИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧЕСТИВИЙ"
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Кромкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Орони кромкавут. Вх. Лем. 428.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене. Шевч. 580.
Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11.
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Сімка, -ки, ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧЕСТИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.