Збу́рматися, ма́юся, -єшся, гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі.
Кабала, -ли, ж. Гаданіе по картамъ. класти кабали. Гадать но картамъ.
Нетяга, -ги, м. Бобыль, бѣдняга. Чи нема де якого нетяги? На козаку, бідному нетязі три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмеловая. На козаку, бідному нетязі, сап'янці — видні п'яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має; вона дощем покрита, а вітром на славу козацьку підбита. Ум. нетяженька. Нетяго, нетяго, нетяженько моя! де заслужчина твоя? Ув. нетяжище. Струни мої, струни золотії! заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха.
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали.
Оконце, -ця, с. = віконце.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька.
Присилити Cм. присиляти.
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ум. свекорко, свекронько.
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья.
