Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бічи

Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи. Фр. Пр. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЧИ"
Бездоганно, нар. Безупречно.
Знамірнтися Cм. знамірятися.
Знатуритися, -рюся, -ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь. Н. Вол. у.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома. Камен. у.
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Пробий-голова, -ви, м. Сорви-голова, буянъ. Пригладь-голови не знайдеш, хиба пробий-голову. Ном. 4073.
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. Чуб. VII. 576. З дійницей ричка виступала. Котл. Ен. IV. 46.
Служення, -ня, с. Служеніе. Єв. Л. І. 23.
Шпантолити, -лю, -лиш, гл. Готовить, стряпать. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.