блам
Блам, -му, м. Мѣхъ. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Cм. шлям.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Том 1, ст. 72.