Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благовісний

Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИЙ"
Гробки́ Cм. Гробок.
Дристоко́з, -зу, м. Раст. Crocus reticulatus. ЗЮЗО. I. 120.
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Сим. 202. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». Рудч. Ск. І. 30. 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало. Харьк. у.
Лиши́ти, -ся. Cм. лишати, -ся.
Лу́снути Cм. лускати.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1. Мнж. 104.
Повстянка, -ки, ж. Кусокъ войлока? І моя душа не повстянка. Ном. № 1586.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Сильце, -ця, ж. Петля, ловушка въ видѣ петли, силокъ. Шух. І. 236, 237. Cм. сіло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОВІСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.