Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благовісний

Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИЙ"
Випис, -су, м. 1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи. 2) Написаніе. 3) Исключеніе изъ списка.
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Питльований, -а, -е. Крупичатый. Закусує питльованим калачем. Грин. III. 349. Давай йому... коржів з питльованого борошна. Левиц. І. 180.
Подорожчизна, -ни, ж. Плата за проѣздъ по дорогѣ. Родъ денежной повинности, уплачиваемой крѣпостными помѣщику. Чуб. VII. 517.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Сімак, -ка, м. = сьомак. Сімок лошак. Рудч. Ск. II. 26.
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе. (Галиц.). Желех.
Чумище, -щі, ж. Ув. отъ чума.
Шелепуватий, -а, -е. Глуповатый, придурковатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОВІСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.