Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благовісний

Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИЙ"
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай. Ном. № 9691.
Кежінь, -ня, м. Тяжесть, бремя. Єкий кежінь мі на душі, головки не зведу. Гол. III. 11.
Ма́сляна, -ної, ж. Масленица. Св. Л. 222.
Оскорбити Cм. оскорбляти.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Поділити, -ся. Cм. поділяти, -ся.
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Скипатися I, -паюся, -єшся, сов. в. скипітися, -плюся, -пишся, гл. Свертываться, свернуться (о молокѣ).
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОВІСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.