Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блазен

Блазен, -зна, м. = блазень. Ном. № 1327.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗЕН"
Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Горне́шник, -ка, м. Тряпка, которою беруть горячій горшокъ изъ печи, тоже, что и ганчірка. Камен. у.
За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg. Желех.
Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Чуб. V. 656. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Листопода́вець, -вця, м. Податель письма.
Парадний, -а, -е. Парадный. Парадні покої. Левиц. І.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Прислужити, -ся. Cм. прислужувати, -ся.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЗЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.