Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благання

Благання, -ня, с. Мольба, моленіе. Господеві моя дяка, що почув моє благання. К. Псал. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГАННЯ"
Благовіщення, -ня, с. Благовѣщеніе (праздникъ 25 марта). ХСб. I. 74. На Благовіщення й птиця гнізда не в'є. Ном. № 418.
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Кабалик, -ка, м. Безпокойство, хлопоты, кутерьма, суматоха. Желех. Cм. калабалик.
Коршов, -ва и коршо́вик, -ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П'є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. І. 86. Cм. корчів.
Опецьок, -цька, м. = оклецьок 2.
Очедирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. Екатер. у. І в них перевертом усе перевернулося. Г. Барв. 176.
Погнівити, -влю, -виш, гл. 1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж. О. 1862. IV. 89. 2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити. Мил. Св. 59.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.