Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блакит

Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. К. Дз. 145. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна. Щог. Сл. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАКИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАКИТ"
Керунок, -нку, м. Направленіе.
Курдимон, -ну, м. Кардамонъ. Гнав пінную на курдимон. Мкр. Г. 69.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола. Желех.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Поселити, -лю, -лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
Росонька, -ки, ж. Ум. отъ роса.
Ряндя, -дя, с. Лохмотье, тряпье. Угор.
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні. Н. Вол. у.
Флигош, -ша, м. Бродяга. Угор.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАКИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.