Відлучання, -ня, с.
1) Разлученіе, отдѣленіе.
2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Заточи воза в клуню. 2) — в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Кирдик, -ка, м. Ум. отъ ки́рд.
1) Небольшая часть овечьяго стада.
2) Стадо котныхъ овецъ.
Набагни́ти Cм. набагняти.
На-ро́здріб, нар. Въ розницу, по мелочамъ. Четвертей сто вапни продав я в-гурт, а останню, четвертей тридцяти, на-роздріб.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Продіймати, -ма́ю, -єш, гл. = продимати. Як одсунеш кватирку, то так тебе вітрець продіймає.
Ранок, -нку, м.
1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Я завше Бога прошу з вечора до ранку. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ум. раночок.
Цокувати, -кую, -єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти.
Черва, -ви, ж. соб.
1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.
2) Личинки пчелъ.
3) Мозговые глисты у овець.
