Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеклий

Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКЛИЙ"
Білогруд, -да, м. 1) Имѣющій бѣлую грудь. Желех. 2) пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. І. 23. Ум. білогрудик. Вх. Зн. 3.
Букшпановий, -а, -е. Буксовый.
Виконати IICм. виконувати.
Звірюва́ння, -ня, с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.  
Миг, -га, м. 1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю. Левиц. Пов. 246. 2) мн. Перемигиванія.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Понаготовляти, -ля́ю, -єш, гл. = понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли. Мил. 199.
Пролетіти Cм. пролітати.
Скубанка, -ки, ж. 1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ). 2) Корпія. Желех.
Творчий, -а, -е. Творческій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.