Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеклий

Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКЛИЙ"
Витверезити, -жу, -зиш, гл. Протрезвить.
Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19.
Громоту́ха, -хи, ж. ? Зібралися мухи-старухи, славні громотухи. Грин. ІІІ. 666.
Лі́рик, -ка, м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду. К. Гр. Кв. 17.
Москальча́, -чати, с. = москаленя.
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Паклун, -на, м. Раст. Teucrium polium L. ЗЮЗО. І. 138.
Ріжджа, -жі, ж. Хворость. Угор.
Шатнутися 2, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься, метнуться. Зараз шатнулись по його, найшли його. Мнж. 39. Шатнулися по курінях запасу шукати. Н. п. До ляса, мов ляхи, шатнулись. Котл. Ен. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.