Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеклий

Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКЛИЙ"
Агі́ (на те́бе)! меж., выражающее порицаніе. Желех. Агі́ на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Орелі, оре́ль, ж. = релі. Козелец. у.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра. Ном. № 4.
Підвода, -ди, ж. Подвода. Приїхав підводами та й повибірав усю рибу. Рудч. Ск. II. 173.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Сохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 65.
Хлядрувати, -рую, -єш, гл. Расписывать узорами глиняную посуду. Тра хлядрувати миски. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.