Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біючий

Біючий, -а, -е. Бьющійся. біюча жила. Артерія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЮЧИЙ"
Доди́бати Cм. Додибувати.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Тирхати, -хаю, -єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать. Вх. Зн. 69. Шейк.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Шпараґи, -раґ, ж. Раст. Спаржа, Asparagus officinalis.
Шугай, -гая, м. 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Гол. II. 70. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю. Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.