Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біючий

Біючий, -а, -е. Бьющійся. біюча жила. Артерія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЮЧИЙ"
Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Дуди́на, -ни, ж. ? Гей ти, коршмо, ти, дудине! праця моя в тобі гине. ЗЮЗО. ІІ. 595.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Охайливо нар. = охайно.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у.
Перемовити Cм. перемовляти.
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить. К. ПС. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.