Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блавучити

Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАВУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАВУЧИТИ"
Деся́тницький, -а, -е. Принадлежащій десятнику.
Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки. Вх. Зн. 20.
Колобок, -бка, м. Лепешка круглой формы. Баба... витопила в печі, замісила яйцями борошно... спекла колобок. Рудч. Ск. II. 2.
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Невірничка, -ки, ж. Ум. отъ невірниця.
Перерванець, -нця, м. Раст. Alsine media. Лв. 96. Cм. мокрець.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.
Стояк, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165. 2) Часть звіяшок (Cм.). МУЕ. III. 14.
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь. Шейк.
Уп'ясти, -ся. Cм. упинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАВУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.