Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благунка

Благунка, -ки, ж.? Встрѣчено въ заговорѣ. Коровки благунки спали собі у своїго ґазди в кошарах. ЕЗ. V. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУНКА"
Гарем, -му, м. 1) Гаремъ. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) Отъ двадцати до тридцати соединенныхъ плотовъ сплавнаго дерева (тальб), идущихъ одинъ за другимъ. Шух. І. 181.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Напа́шитися, -шуся, -шишся, гл. = ii. напастися. Воли вже напашилися. Ковельск. у.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали. Кіевск. у.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця. Котл. Н. П. 349.
Стидов'я, -в'я, с. = стидовище. Оце дожилися! сказано, стидовя людське, та й годі! ні з чого паски спекти. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.