Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін.
Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле.
