Биндючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Кобильчина, -ни, ж. Плоховатая кобыла.
Нурець, -рця́ м.? Животи.
Пацятник, -ка, м. Матка у свиньи.
Помотати, -та́ю, -єш, гл. Смотать (во множествѣ). На тобі на дві мички прядіва, щоб ти і зом'яла, і спряла й помотала.
Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл.
1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести?
2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Да й примітало сніжком білесеньким.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Сирова гіллячка.
2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища.
3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю.
4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова.
5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл.
1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники.
2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш.
