Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благуватий

Благуватий, -а, -е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУВАТИЙ"
Бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Заклада́нка, -ки, ж. Названіе сорта пла́хти. Черниг. у.
Засліпи́ти, -ся. Cм. засліпляти, -ся.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Поввозити, -жу, -зиш, гл. Ввезти (многихъ, многое).
Подоорювати, -рюю, -єш, гл. Допахать (во множествѣ). Що було недооране в його, все подоорював.
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Хрещення, -ня, с. 1) Крещеніе. Чуб. І. 173. 2) Крещеніе, праздникъ Богоявленія Господня 6 января. ХС. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.