Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочинник

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Боїти, бою, -їш, гл. О молокѣ: кипѣть. Про молоко не можна казати, що воно кипить, лише боїть. Шух. І. 214.
Викривити, -ся. Cм. викривляти, -ся.
Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Золотобережний, -а, -е. Золотообрѣзный.
Ле́ме сз. = лем. Вх. Зн. 32.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Побатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перевязать лошадей рядами. 2) Порѣзать. Нащо ти такими великими скибками побатував? Харьк.
Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.
Селитися, -лю́ся, -лишся, гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись. Ном. № 8865.
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі. Ном. № 2613.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.