Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочинник

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Білоголова, -вої, ж. Женщина. Сим. 5. Cм. біла челядь.
Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. І. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою. К. XII. 9.
Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Лиси́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лисиця. 2) Раст. Agaricus Cantharellus. ЗЮЗО. І. 110.
Піп, попа, м. 1) Попъ, священникъ. попа в ре́шеті возити. Утаивать грѣхъ на исповѣди. 2) пт. Fulica astra, лысуха черная. Вх. Пч. II. 11. 3) Насѣк. = зеленяк 1, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали. Чуб. V. 65.
Провести, -ся. Cм. проводити, -ся.
Решетувати, -ту́ю, -єш, гл. = решетити.
Славен, -вна, -не = славний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.