Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Біскуп, -па, м. и пр. = бискуп и пр.
Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне.
Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Запріг коня вороного та й одвідав.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Наговорив на його сім міхів горіхів.
Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Придати, -ся. Cм. придавати, -ся.
Триумфувати, -фую, -єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати.
Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець.
2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата.
