Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекотиця

Блекотиця, -ці, ж. = блекот. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТИЦЯ"
Баб'ячий, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) по баб'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. І. 478.
Велелюдний, -а, -е. Многолюдный. Да вознесуть його в громаді велелюдній. К. Псал. 251.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. АД. II. 9. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. Чуб. В городі царів син, а за городечком царівна. Чуб. III. 159.
Ґлу́зи, ґлузува́ти = Глузи, глузувати.
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр. Желех.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Підстілка, -ки, ж. Подошва башмака. Вх. Зн. 49. Cм. підкладка.
Потрудитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Потрудиться. 2) Богу потрудитися. Проболѣть. Борз. у.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое. Подол. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКОТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.