Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Ум. Гузни́чка.
Зашипоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = зашипіти. Зашипотять мов гадюки.
Обміть, -ті, ж. Стремнина или водоворотъ съ быстрымъ теченіемъ.
Обридно нар. = обридливо.
Окіст, окосту, м. Лопатка (у людей и животныхъ). Окорокъ. Свинячі окости.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Потайки нар. = потай.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Ум. роскрутець.
