Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благодать

Благодать, -ті, ж. 1) Благодать. Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) божа благодать. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОДАТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОДАТЬ"
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Вере нар. Въ самомъ дѣлѣ? неужели? Вх. Зн. 6.
Вертій, -тія, м. = веретільник 1. Вх. Пч. II. 16.
Вигріти Cм. вигрівати.
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.
Шалька, -ки, ж. 1) Чашка на вѣсахъ. мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86. 2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОДАТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.