Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блажчий

Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЖЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЖЧИЙ"
Беркицьнути, -ну, -неш, гл. Кувыркнуть, повалить, оросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.
Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Білісінький, -а, -е. Совершенно бѣлый. Стара Хомишина хата притулилась позад новісінької білісінької хатки. Левиц. І. 22.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus. Вх. Пч. І. 12.
Карсет, -ту, м. карсе́тка, -ки, ж. Женская верхняя одежда: короткая безрукавка. Корсет розщепнувся, сорочка розхрісталась. Кв. Заялозена корсетка на плечах розлізлася. Мир. Пов. II. 56.
Катиха, -хи, ж. Жена палача.
Понапетльовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и напетлювати, во во множествѣ.
Радиця, -ці, ж. Ум. отъ рада.
Ужати, ужну, -неш, гл. Сжать часть чего нибудь.
Уповажнити Cм. уповажнювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЖЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.