Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блажчий

Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЖЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЖЧИЙ"
Богомати, богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Вайло 1 меж. Увы! горе! Желех.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. ІІІ. 147.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Пообсмолювати, -люю, -єш, гл. Осмолить (во множествѣ).
Тимуль меж., выражающее веденіе скотины. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1089.
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЖЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.