блекіт
Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. б) Conium maculatum.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Том 1, ст. 72.