Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекіт

Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКІТ"
Визивка, -ки, ж. Брань, ругательныя слова. Вх. Лем. 397.
Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный. 2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Заграни́шний, -а, -е. Заграничный.
За́сов, -ва, м. Засовъ, задвижка. Ум. засове́ць. Трьома засовцями засувала (двері). Мил. 85.
Орішарка, -ки, ж. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Римарь, -ря, м. Шорникъ. Cм. лимарь.
Упірка, -ки, ж. При нередвижной пловучей сукновальнѣ предохранительный треугольный плотъ для защиты отъ идущихъ по рѣкѣ плотовъ; ставится впереди сукновальни. Вас. 173.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.