Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекіт

Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКІТ"
Клішня, -ні, ж. 1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею. Ном. 2) мн. Раздвоенная часть війя. Черк. у.
Кобильчина, -ни, ж. Плоховатая кобыла.
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Підлетіти Cм. підлітати.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна. Рудч. Ск. І. 127.
Уточка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Халаштун, -ни, м. Тотъ, кто оскопляетъ животныхъ. Рк. Левиц.
Хрущик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрущ. 2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 78.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.  
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.