Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Ум. дубничо́к.
Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Попереду Гамалія байдаком керує. Коня керують уздом, а чоловіка словом.
Мурі́г, -ро́гу, м. = моріг. Зелений як муріг. І двір його мурогом заріс. Ум. мурожок.
Повиплюндровувати, -вую, -єш, гл. Истребить, опустошить (во множествѣ).
Поїзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется поїзд. Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Ум. поїздонько.
Пришкварити Cм. пришкварювати.
Проситися, -шуся, -сишся, гл. Проситься. Просилися злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ой царь невірний красно ся просит.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами.
