Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться.
Виноградовий, -а, -е. Виноградный.
Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу.
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Заду́шник, -ка, м. = сердак.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде.
Павичевий, -а, -е. Относящійся къ павлину.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша.
Уседіти, -джу, -диш, гл. = усидіти. От кабан не уседів, повернувсь.
Шаламок, -мка, м. Еломокъ, еврейская ермолка. Чотирі жиди під одним шаламком.
