Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Обрядити Cм. обряжати.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Розібгати, -га́ю, -єш, гл.
1) Развернуть, раскрыть.
2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю.
