Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Забілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. День забілів. І. 100).
Зато́вкувати, -кую, -єш, сов. в. затовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Приправлять, приправить толченымъ саломъ и зеленью. Жінко, вари, лишень, гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш.
Зашто́кати, -каю, -єш, гл. 1) Начать говорить «что». 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикъ. Я його як заштокав, так він не знав шо й казати.
Нескінченний, -а, -е. Безконечный. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре.
Нить, -ті, ж.
1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід.
2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака.
Хвіятися, хвіюся, -єшся, гл. Колебаться, качаться. Корабель хвіється.
