Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благущий

Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУЩИЙ"
Блискалка, -ки, ж. Раст. Nuphar luteum. Вх. Уг. 227.
Бриденька, -ки, ж. Ум. отъ бридня.
Катрига, -ги, ж. = катрага 1. Чуб. VII. 347.
Остудник, -ка, м. Растеніе: а) Ononis spinosa. Вх. Пч. І. 11. б) Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124.
Памолодь, -ді, ж. 1) Молодые побѣги. Н. Вол. у. 2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. К. Іов. 13.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться. Васильк. у.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Черк. у. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде. Подольск. г.
Уплеснути, -ну, -неш, гл. Вплеснуть.
Чичмаря, -рі, ж. Мелкій дождикъ. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.