Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекитець

Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКИТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКИТЕЦЬ"
Джу́клити, -клю, -лиш, гл. Жадно пить. Оце риби наївся, а потім джуклив, джуклив воду. Кіевск. у.
Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Задешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Скрізь задешевіла горілка.
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ. Черк. у.
Квиток, -тка, м. 1) = квит 2. 2) Билетъ на входъ. Чи зараз дають квитки на пароход? Харьк. 3) = квит 3. Чуб. VI. 123.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Рк. Левиц.
Полегчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку. Чуб. V. 420.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. АД. II. 121. Попліч сиділа коло його стара бабуся. МВ. (О. 1862. І. 91).
Уродай, -дая, м. Красавецъ. Уродаю то й у свитині пригоже. Ном. № 14250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКИТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.