Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благовірний

Благовірний, -а, -е. Благовѣрный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. І. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІРНИЙ"
Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Горо́хв'яник, -ка, м. Лепешка изъ гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохв'яниками і всякими ласощами. Кв.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Леш сз. Но, только. Втонув, втонув козаченько, леш хусточка плавле. Чуб. V. 309.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля. Черном.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Швендя, -ді, об. 1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда. 2) шве́нді справля́ти. Слоняться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.