Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біяк

Біяк, -ка, м. 1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють. Черк. у. 2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Чуб. V. 1081. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЯК"
Жовту́шка, -ки, ж. Раст. Helichrisum arenarium. ЗЮЗО. І. 124.
Лихва́рь, -ря́, м. Ростовщикъ. Він лихварь, дає гроші у позику, бере процент з людей, тим і пожива. Новомоск. у.
Наро́ком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Ном. 7169. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити? МВ. (О. 1862. І. 101).
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Позарошувати, -шую, -єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Понаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Наплакаться (о многихъ).
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Поколдовать. 2) Очаровать (многихъ).
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Челядонька, челядочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ челядь. 2) Ум. отъ челядка.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.