Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біяк

Біяк, -ка, м. 1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють. Черк. у. 2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Чуб. V. 1081. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЯК"
Зринутися, -нуся, -нешся, гл. Хлынуть. Зринулася водиця з Дунаю, з Дунаю тихого, бережку крутого. Мет. 294.
Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки). Рудан. І. 79.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1. Вх. Лем. 449.
Підстароста, -ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж. Васильк. у.
Прохвистати, -щу, -щеш, гл. Пробить. Чорний віл хоч яку стіну прохвище. (Загадка: сверделъ). Ном. стр. 303, № 488.
Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими. К. Іов. 75.
Шкрябати, -баю, -єш, гл. Скресть, царапать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.