Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блазнюк

Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮК"
Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви). МУК. І. 97.
Голокірка, -ки, ж. Безостая пшеница. Канев. у.
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Долю́блювати, -люю, -єш и долюбля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Стор. І. 237. Не долюбляв тільки батько удови. МВ. ІІ. 79.
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. К. МБ. X. 2. Инший заволочеться з Москви. Г. Барв. 329.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка. 1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Н. п. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах. Котл. Ен. V. 40. 2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур! Гліб. 16.
Нездолящий, -а, -е. Слабосильный. Їй матері жаль кидати, що тика вона дуже нездоляща. Черниг. у.
Плястер, -ру, м. 1) Пластырь. 2) Сотъ меду.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Утоплений, -ного, м. Утопленникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЗНЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.