Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благовістити

Благовістити, -щу, -стиш, гл. 1) Благовѣщать. Та йдучи в Рим благовістити, зайшов у гай води напитись. Шевч. 2) Благовѣстить. Ком. Пр. № 484. Уже, тату, до церкви благовістять. Грин. І. 47. Чи вже благовістили до церкви? Стор. І. 223. 3) Разносить, разглашать. Уже Мелашка бігає по хатах, мабуть якусь новину благовістить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСТИТИ"
Білан, -на, м. 1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче. Зміев. у. 2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр. 3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. ІІІ. 224. Ум. біланчик.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ. Шух. І. 120.
Непам'Яткий, непам'ятливий, непам'яту́щий, -а, -е. Забывчивый.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Ном. № 648. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Левиц. Пов. 102. Июли це перебіга йому дорогу чорт. Рудч. Ск. II. 21. 2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. Мнж. 92. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці. Шевч. 259. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги. Мет. 184.
Подолушка, -ки, ж. Часть оконной рамы: продольный брусокъ. Вас. 149.
Розлигатися, -га́юся, -єшся, гл. О волахъ: освободиться отъ налигача.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Селезнистий, -а, -е. Имѣющій цвѣтной отливъ, хроматическій. Селезнисте вугелля земляне. Міусск. окр.
Сильний, -а, -е. 1) Сильный, крѣпкій, могучій. ЗОЮР. І. 141. Хоч не сильна, аби двір закрасило. Ном. № 8899. Тут є сильний лицарь. ЗОЮР. І. 3. 2) Дающій силу, мощь. Чуб. II. 209 — 210. У змія єсть дві бочки: у одній вода силна, а в другій безсилий. Як він з ким небудь бється, то сам пє силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. 3) Большой, сильный. Були на селі сильні багачі. Грин. II. 187. Вона ще зроду не бачила такої сильної води. Чуб. II. 30. Прийшли у такий сильний ліс, шо йому і кінця-краю нема. Мнж. 37. На Різдво сніги сильні залягають. Мил. 202. Що там за сильний ярмарок стає. Левиц. І. 104. Ум. сильненький, сильнесенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОВІСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.