Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Відзолювати, -люю, -єш, сов. в. відзолити, -лю, -лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (бѣлье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!... одзоліть його!
Доро́жчати, -чаю, -єш и доро́жшати, -шаю, -єш, гл. Дорожать. Усе вже дорожшає на базарі.
Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ум. ліпшенький.
Моле́бень, -бня, м. Молебень. Дав би на молебень, та й собі потребен.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Усю лободу вже повиривала. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали.
Ракло, -ла, м. Босякъ. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться.
Тевкало, -ла, об.
1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало.
