Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благовісник

Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. Чуб. ІІІ. 12. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. Фр. Пр. 59. То же значеніе и въ записяхъ Залюбовск., а въ ХСб. І. 74 — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИК"
Висіяти Cм. висівати.
Ворситися, -шуся, -сишся, гл. Сердиться. Вх. Зн. 18.
Джгуто́вий, -а, -е. Жгутовый.
Зі́мний, -а, -е. , зімній, -я, -є. 1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. Ном. № 619. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Гол. І. 106. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Чуб. III. 81. Бо зімна роса, як дівчина боса. Чуб. V. 32. Ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці. Чуб. V. 49.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Мет. 376. Ангел линув, сльозу уронив. Чуб. III. 305. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну. Шевч. 403.
Пообголювати, -люю, -єш, гл. 1) Оголить, обнажить (многихъ). 2) Обрить (многихъ). 3) Обобрать (многихъ).
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. К. (О. 1861. І. 117). Хуторянські вечори. Левиц. Пов. 146.
Цапина, -ни, ж. 1) Козлятина, козлиное мясо. 2) Козлиный запахъ. Воня цапиною.
Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка. Гн. І. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОВІСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.