Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благовісник

Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. Чуб. ІІІ. 12. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. Фр. Пр. 59. То же значеніе и въ записяхъ Залюбовск., а въ ХСб. І. 74 — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІСНИК"
Виганьбити, -блю, -биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
Добива́ння, -ня, с. Добиваніе.
Допліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. доплести́, -лету́, -те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку. К.
Кузуб, -ба, м. = козубОбібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Нагрю́катися, -каю(чу́)ся, -каєш(чи́ш)-ся, гл. Настучать, нагремѣть, нашумѣться.
Полагода, -ди, ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры). Вх. Лем. 452.
Приправа, -ви, ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. Ум. приправка. Грин. ІІІ. 653.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. Г. Барв. 510.
Шпинь 2, -ня, м. = шпеник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОВІСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.