Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Кабарда, -ди, ж. Кабарга? Гасав і я, як божевільний, по степах за кабардою.
Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі!
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Помастити, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Помазать. Помасти вареники. Помасти тим болотом очі. Вона її (піч) попідводила, помастила.
2) Запачкать. Помастила одежу.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Стервин, -на, -не. Относящійся къ падали. Оце стервиного батька сини.
Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Хибати, -баю, -єш, гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.