Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекотора

Блекотора, -ри, блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. Вас. 198. 2) Ягненокъ, родившійся весною. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТОРА"
Іванішній, -я, -є. Относящійся къ дню св. Ивана. сіно іванішнє. Сѣно, скошенное въ день св. Ивана. Шух. І. 170.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Махну́ти Cм. махати.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку. Чуб. VII. 413. Рудч. Чп. 250.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Попизитися, -жуся, -зишся, гл. Побыть, надувши губы, поважничать. Шо ми ще їстимем? — «Пизи та заспи». — Які? — А такі, що понизишся та й заснеш. Богод. у.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ. Вх. Зн. 57.
Рострушувати, -шую, -єш, сов. в. роструси́ти, -шу, -сиш, гл. Раструшивать, раструсить, разсыпать.
Сміти, -смію, -єш, гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє. Мет. 105.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКОТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.