Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеяти

Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕЯТИ"
Верескуха, -хи, ж. Крикунья. Уман. II. 48.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Левиц. І. 143. Перехилить голову. Ном. № 336. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля. К. НС. 129.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Розжиріти, -рію, -єш, гл. Разжирѣть.  
Скомина, -ни, ж. Оскомина. Угор.
Смолянка, -ки, ж. 1) = мазанка 4. Вх. Зн. 64. 2) Раст. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). ЗЮЗО. 127. Ум. смоля́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.