Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеяти

Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕЯТИ"
Відростання, -ня, с. Отростаніе. Харьк.
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. Чуб. V. 978. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні. Чуб. V. 980.
Жа́риво, -ва, с. Тлѣющій костеръ. Кіев.
Манджак, -ка, м. Насѣк. тараканъ. Blatta orientalis. Вх. Пч. I. 5.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Порозрівнювати 1, -нюю, -єш, гл. Выравнять, сравнять (во множествѣ).
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу. Рудч. Ск. І. 157.
Слідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували. МВ. ІІ. 45.
Усеношна, -ної, ж. Всенощная.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину. Мнж. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.