Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блаватус

Блаватус, -су, м. = блаватас. К. МХ. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАВАТУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАВАТУС"
Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Кресання, -ня, с. Высѣканіе огня.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.
Підтомитися Cм. підтомлятися.
Позаклякати, -каємо, -єте, гл. Оцѣпенѣть отъ холода (о многихъ).
Правилля, -ля, с. Инструменты.
Розростуватися, -туюся, -єшся, гл. = розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася. Лебед. у.
Сухомельщина, -ни, ж. Плата за помолъ.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАВАТУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.