Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блаватус

Блаватус, -су, м. = блаватас. К. МХ. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАВАТУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАВАТУС"
Бортяний, -а, -е. Имѣющій борть (о деревѣ). К. (Желех.).
Виїститися, -їщуся, -стишся, гл. Осуществиться, исполниться. Вх. Лем. 397.
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Обхистити, -щу́, -сти́ш, гл. Огородить. У мене двір нічим не обхищений. Волч. у.
Ошанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Окопаться, засѣсть.
Підрійка, -ки, ж. = підрийка.
Пообрікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать обѣты (о многихъ).  
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати. Рудч. Ск. 2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Посл. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині. Ном. № 9460. 3) Угрожать, обѣщать. Грин. ІІІ. 249. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Мет. 117. Хвалиться знести всю шляхту гі панство. К. ЦН. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАВАТУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.