Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блаватус

Блаватус, -су, м. = блаватас. К. МХ. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАВАТУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАВАТУС"
Вулонька, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.
Жучи́ха, -хи, ж. Жукъ-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло. Чуб. III. 164.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать. Харьк. у.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця. Грин. III. 312.
Приший-хвіст, -хвоста, об. Прихвостень.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Трапок 2, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.
Шиб, -би, ж. Образъ, видъ, фигура. Вх. Зн. 82. Также и м. р.: шиб, бу. не таким ши́бом. Не такимъ манеромъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАВАТУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.