Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блазник

Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНИК"
Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Вересклеп, -пу, м. = бересклет. ЗЮЗО. I. 123.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Ослобонити, -ню́, -ниш, гл. Освободить.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Преподобниця, -ці, ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. І. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.
Сподіванка, -ки, ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. МВ. ІІ. 12. Билось наше серце солодкими сподіванками. К. ХП. 14.
Українонька, -ки, ж. Ум. отъ україна.  
Упокоїти, -ся. Cм. упокоювати, -ся.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.