До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка.
Злодійство, -ва, с. Воровство. Коли не злодійство, то разбійство в нашім селі.
Зрадливість, -вости, ж. Вѣроломность, предательство.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Криша, -ші, ж. Кровля.
Пелюстка, -ки, ж.
1) Капустный листъ. Та й хороша ж цей рік капуста: ач які пелюстки!
2) Кушанье: сваренные капустные листы съ мяснымъ фаршемъ.
3) Въ прическѣ гуцульской дѣвушки: прядь, шестая часть волосъ, идущая на косу.
4) Широкій зубецъ, находящійся съ каждой стороны ряда тонкихъ зубьевъ въ прядильномъ гребнѣ. Ум. пелюсточка.
Сторож, -жа, м.
1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю.
Стрепетатися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся.
Христуватися, -туюся, -єшся, гл. = христосатися.
Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій.
