Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость.
Обмочувати, -чую, -єш, сов. в. обмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обмачивать, обмочить.
Опак нар.
1) Назадъ.
2) Навыворотъ, наоборотъ.
Пала́нка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Ходімо у паланку до військового судді, — нехай він нас розсудить. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Скритка, -ки, ж. = накритка = покритка.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка.
