Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочинний

Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИЙ"
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Знатуритися, -рюся, -ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь. Н. Вол. у.
Керсет, -та, м. = керсетка. Та продала дівчина керсет, та купила чумакові кисет. Н. п.
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе. Харьк.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Роспурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Распорхаться. Як пішов горобчик танцювати — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Спаруватися, -руюся, -єшся, гл. Жениться, выйти замужъ, вступить въ бракъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась з сліпим своїм. Шевч.
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина. Шейк.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.