Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блатнарь

Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали. Гн. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАТНАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАТНАРЬ"
Веха, -хи, ж. см. віха.
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Збу́рматися, ма́юся, -єшся, гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Мет. 175. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі. Н. п.
Кирничний, -а, -е. = криничний.
Нехарь, -рі, ж. 1) Нечистота, неопрятность. Шух. І. 31. 2) соб. Волки. Нехарь пошкодила худобу. Вх. Зн. 41.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАТНАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.