Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Забороня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Ой люлі, люлі, моя дитино. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив.
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла.
Усюсько нар. = усюсінько. Покрова усюсько похова.
