Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бічко

Бічко, -ка (с.?) = клюсак. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЧКО"
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.
Засла́нець, -нця, м. Ссыльный. Желех.
Переиначити, -ся. Cм. переиначувати, -ся.
Погарець, -рця, м. пт. удодъ. Шух. І. 23.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить. Желех. (Ігн. з Никл., Казки 13).
Халяндра, -ри, ж. Цыганскій танецъ. У вікон школярі співали, халяндри циганки скакали. Котл. Ен. II. 14.  
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду. Чуб. III. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.