Грюко́ну́ти, -ну, -неш, гл. Сильно стукнуть, грохнуть. Як грюконе об стіну!
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Коряк, -ка́, м.
1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками!
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери.
3) = корець 3. Ум. корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать.
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване?
Нака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. накаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Налѣзать, налѣзть, нападать, напасть, придираться, придраться. Він на мене накасується та й накасується. Вже я й мовчу, нічого йому не кажу, а він усе накасується на мене, — так я і вдарив його. Та чого ти накасаєшся на мене? Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю». Накасавсь, як голий на улицю.
Пацючий, -а, -е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Повеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Подоскромаджувати, -джую, -єш, гл. Доскресть (во множествѣ). Подоскромаджуйте швиденько свої буряки та будем обідати.
