Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блазнюха

Блазнюха, -хи, блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮХА"
Волосник, -ка, м. 1) = волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124.
Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.
Здобу́ток, -тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. І. 140.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати. ЗОЮР. І. 187.
Пестивий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого. Мир. ХРВ. 84.
Попорватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться много. Що вона попоплакали, що попорвалась так годів зо три або й з чотирі. Г. Барв. 112.
Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЗНЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.