Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блазнюха

Блазнюха, -хи, блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮХА"
Дої́стися, -ї́мся, -їси́ся, гл. Доссориться. Зпершу почали жартувати, а потім доїлися до того, що один другому і очі захаркали.
Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Камен. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Камен. у.
Крім'язний, -а́, -е́ = кремезний. Та чого ніяк, там такий крім'язни́й. Липов. у.
Купавка, -ки, ж. 1) Раст. Ranunculus arvensis L. ЗЮЗО. І. 133. 2) = купалка. Вх. Лем. 430.
Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Пообкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обкрутити, но во множествѣ.
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія. Шух. I. 301, 304, 246, 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЗНЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.