Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Доправува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збірає.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Зчорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Зчорнів я, змарнів я, по полю ходячи.
Мися́ III, -ся́ти, с. Мышенокъ. Ум. мися́тко.
Обпалити Cм. обпалювати.
Палко нар.
1) Горюче, жарко. Дрова горять палко.
2) Вспыльчиво.
3) Пылко.
Сваритоньки гл. ум. отъ сварити. Як ти будеш сваритоньки, то ся буду журитоньки.
Тризілля, -ля, с. = тройзілля.
Шуркати, -каю, -єш, гл. = штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока.
