Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ.
Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа.
За́кришка, -ки, ж. То, что крошать въ борщъ. (Закришка) — бутвиння що кришать в борщ: петрушка, цибуля та кріп, то що.
Лілійо́вий и ліліовий, -а, -е. Лилейный.
Осторога, -ги, ж. Предостережете.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона.
Уланенко, -ка, м. Сынъ улана.
