Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збагнути

Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Н. Вол. у. Не на всього того жадним розумом збагнути. ЗОЮР. І. 311. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Гол. II. 820. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх. Рудч. Ск. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАГНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАГНУТИ"
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Виколядувати, -дую, -єш, гл. Колядуя, получить что-либо (Cм. колядувати). Так ви ж не виколядуєте. Ном. № 4580.
Відгоріти Cм. відгоряти.
Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина. Желех.
Жагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Ужалить. Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло (заг: блоха). Ном., стр. 295, № 149.
Обджеркати, -каю, -єш, гл. = обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали. Грин. II. 340.
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Понижать, понизить. Понизив ясла. Лохв. у. 2) Унижать, унизить. Мнж. 173. К. Бай. 26. Вони рідного тата й неню не понижали. Полт. г. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм. Чуб. III. 432.
Прасол, -ла, м. Мелкій торговецъ преимущ. вяленой рыбой и солью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАГНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.