Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій.
Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати.
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько.
Докана́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) = доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила.
Наслідувач, -ча, м. Подражатель.
Огірковий, -а, -е. Огуречный. Напийсь огіркового росолу, то може полекшає.
Перегороджувати, -джую, -єш, сов. в. перегородити, -джу, -диш, гл.
1) Перегораживать, перегородить. Не ходи, не ходи, куди я ходжу, я тобі стежечку перегороджу.
2) Передѣлывать, передѣлать огорожу.
Сутужний, -а, -е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
