Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заячина

За́ячина, -ни, ж. Мясо зайца. Оскоромитися хоть заячиною. О. 1862. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯЧИНА"
Бавовняний, -а, -е.  = Бавняний.
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Досхну́ти Cм. досихати.
Искристий, -а, -е. Искристый. (Сонце) обсипає своїм искристим світом. Мир. Пов. II. 76. За ними йде міжа искриста піни. К. Іов. 94. Искристий погляд. Мир. ХРВ. 61.
Куропіння, -ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.
Позмішувати, -шую, -єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).
Скакнути Cм. скакати.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Разжевать. 2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять. Мнж. 177.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЯЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.