Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашумотіти

Зашумоті́ти, -мочу́, -тиш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій... зашумотіло у його. О. 1862. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 119.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШУМОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШУМОТІТИ"
Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Купільниця, -ці, ж. = купільник. Желех.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.
Парубченя, -ня́ти, с. = парубча.
Петечє, -чя, с. Не валяное сукно. Шух. І. 106.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Почасту нар. Часто. І почасту в огонь кидали його і в воду. Єв. Мр. IX. 22.
Усю́січко, нар. = Усю́сінько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАШУМОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.