Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там.
Орчик, -ка, м. = барок. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится.
Очковий, -а́, -е́ Очковый.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл.
1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали.
2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали.
3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали.
Порострачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Прийом, -му, м.
1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Та повезли до прийому, оддали в москалі. У прийому славний двір, — там нам буде перебір.
2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Ум. прийо́мочо.
Прохіра, -ри, об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл.
1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Най тобі мачуха сорочку вшиє.
2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. (Хату) околотом вшиває.
3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз.
Шпинь 1, -ня, м.
1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу.
2) Часть веретена. Cм. веретено.
3) Часть моталки. Шпинь з витушки встроми на вулиці.
Штрики-брики, мн. Въ загадкѣ: коза.
