Ґазди́нечка, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Єги́петник, -ка, м. Египтянинъ. Переносно: притѣснитель, подобный египетскимъ притѣснителямъ евреемъ. Панич.... об'явив, що як козачка за його крестянина пійде, то на панщину не ходитиме; так і то не йдуть. Думка така: поки ти жив, так добре, а як часом помреш, да якому небудь єгипетнику достанемось, тогді — що?
Заві́хтирити, -рю, -риш, гл. Схватиться вихремъ. Загуло, завіхтирило.
Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений.
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Порозворювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и розворити, но о многихъ телѣгахъ.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Ум. рученятко, рученя́точко.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
Хвиськати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих кінських ребрах.